Українські стартапи вже сьогодні створюють світові кліматичні інновації – від зеленої енергетики до циркулярної економіки. Але чи встигають за ними і «правила гри» – державна політика та ринкові механізми? Саме на це питання відповідає нове дослідження Cleantech Policy Mechanisms – про механізми політики для розвитку чистих технологій. Ми провели його, щоб визначити, які політичні рішення допоможуть прискорити розвиток сектору чистих технологій в Україні. І тепер запрошуємо стартапи, представників влади, інвесторів та медіа об’єднатися на презентації та воркшопі – разом знайти відповіді та започаткувати зміни. Подія обіцяє бути енергійною та практичною: ми не просто презентуємо висновки — ми запрошуємо ключових стейкхолдерів долучитися до фінального обговорення та валідації політичних рекомендацій і дорожньої карти їх впровадження, щоб перевірити їхню реалістичність і застосовність у поточному українському контексті.

Про дослідження та його важливість

Дослідження проведено в межах міжнародної програми GCIP Ukraine 2.0, яку в Україні реалізує Greencubator за підтримки UNIDO та GEF. Його актуальність не викликає сумнівів: у час війни та відбудови Україна як ніколи потребує «зелених» рішень для стійкого розвитку. Стимулювання кліматичних інновацій не лише допомагає вирішувати енергетичні та екологічні проблеми, а й підвищує нашу енергетичну незалежність та допомагає зменшити шкоду довкіллю від воєнних дій.

Навіть попри виклики, українська екосистема інновацій демонструє сильні результати, зберігаючи темп розвитку всупереч війні. Наші стартапи не зупиняються, а світова спільнота підтримує їх – міжнародні партнерства та діаспора активно долучаються до розвитку галузі. Утім, щоб повністю реалізувати цей потенціал, потрібне міцне локальне підґрунтя – відповідна політика та середовище, які допоможуть прискорити розвиток cleantech та підняти екосистему на новий рівень.

Як створювався звіт: міжнародна методологія й український контекст

Над звітом ми працювали колективно: до процесу долучилися десятки стейкхолдерів – підприємці, державні управлінці, експерти, інвестори. Їхній досвід та бачення лягли в основу аналізу, тож документ відображає реальні потреби екосистеми, а не лише теорію.

Щоб надати дослідженню чітку структуру і глобальну перспективу, ми використали міжнародну методологію від Cleantech Group, розроблену спільно з UNIDO. Ця методика дозволяє системно оцінити «готовність» країни до масштабування чистих технологій за кількома напрямами – від інноваційної політики та підтримки екосистеми до розвитку кластерів і залучення всіх гравців ринку. Використовуючи цей підхід, ми зіставили українські реалії з найкращими світовими практиками і адаптували кожну ідею під наш контекст, враховуючи унікальні виклики і можливості України.

Основні виклики для cleantech в Україні

Наше дослідження окреслило кілька ключових бар’єрів, що заважають українським зеленим інноваціям розкрити свій повний потенціал:

Складна багаторівнева структура управління. Сфера cleantech в Україні охоплює кілька напрямів державної політики та залучає різні інституції, що відображає її міжсекторальний характер. Водночас така структура формує запит на посилення міжвідомчої координації та більш системну узгодженість підходів. Розподіл відповідальності між різними органами влади формує запит на посилення синергії між наявними програмами підтримки, покращення комунікації між стейкхолдерами та підвищення ефективності процесів ухвалення й реалізації рішень.

Брак фінансування та стимулів. Молоді «зелені» компанії стикаються з дефіцитом доступного фінансування. Грантових програм та інвестицій наразі замало, державні стимули (податкові пільги, «зелені» тарифи тощо) обмежені. Це ускладнює шлях стартапів – від ідеї до масштабування – та змушує шукати підтримку за кордоном.

Обмежена інноваційна інфраструктура. В Україні бракує сучасних лабораторій, тестових полігонів і центрів для cleantech-стартапів. Командам часто доводиться проводити дослідження й випробування за кордоном, що збільшує час та витрати на розвиток продукту. Без доступу до відповідної R&D-інфраструктури молоді новатори не можуть повністю розкрити свій потенціал на батьківщині.

Регуляторні бар’єри. Законодавство та стандарти не встигають за стрімким розвитком технологій. Наразі відсутні механізми на кшталт регуляторних «пісочниць», де можна безпечно тестувати інновації. В результаті стартапи стикаються зі складними погодженнями та застарілими нормами, що уповільнює виведення їхніх рішень на ринок.

Куди ведуть рекомендації: перші ідеї рішень

Попри ці виклики, вихід є. У звіті ми запропонували низку стратегічних кроків – від негайних до довгострокових. Не розкриваючи всіх деталей, поділимося кількома напрямками, які окреслюють суть рекомендацій:
  • Єдина платформа і координація. Один із ключових кроків – об’єднати усіх гравців екосистеми на постійній платформі. Йдеться про створення своєрідної національної Cleantech-ради або координуючого агентства, що збере за одним столом представників державних органів, стартапів, інвесторів, науковців та громадськості. Такий центр має узгоджувати стратегії, координувати програми (в тому числі донорські) і діяти як єдине вікно зв’язку між інноваторами та урядом.
  • Нові фінансові можливості. Рекомендації передбачають впровадження додаткових механізмів підтримки бізнесів у сфері чистих технологій – від розширення грантових конкурсів і ваучерів до запуску спеціалізованого фонду розвитку. Його завдання – забезпечити стартапам «довге дихання»: достатньо ресурсів, щоб довести технологію від прототипу до комерційного продукту в Україні, а не тільки зацікавити інвесторів за кордоном.
  • Розвиток інноваційної інфраструктури. Звіт рекомендує інвестувати в створення мережі відкритих лабораторій та центрів інновацій по всій країні, де стартапи можуть прототипувати і тестувати свої розробки "не виходячи з дому". Співпраця університетів, технопарків і бізнесу у таких центрах забезпечить доступ до сучасного обладнання та експертизи. Це суттєво скоротить шлях від ідеї до ринку, здешевить розробки і водночас допоможе утримати талановитих інженерів та науковців в Україні.
  • «Пісочниці» для інновацій. Щоб нові технології швидше проходили шлях від концепту до ринку, пропонується запровадити спеціальні режими для експериментів – регуляторні sandbox-майданчики. Вони дозволять компаніям тестувати свої рішення у реальних умовах під наглядом регуляторів, не чекаючи тривалих змін у законодавстві. Такий підхід вже успішно працює у фінтесі та інших галузях по світу; тепер він може стати поштовхом і для cleantech, даючи державі інструмент для гнучкого оновлення правил, а бізнесу – простір для випробування інновацій без зайвих бар’єрів.
(Повний набір рекомендацій охоплює й інші сфери – від освіти й розвитку талантів до інтеграції в європейські зелені програми. Усе це ви детально почуєте на презентації.)

Чому варто долучитися?

Для представників органів державної влади та профільних інституцій участь у заході – це можливість отримати структурований зворотний зв’язок від cleantech-екосистеми щодо вже напрацьованих політичних рекомендацій і дорожньої карти їх впровадження, а також перевірити їхню практичну реалізовність ще до етапу впровадження. Такий формат дозволяє зменшити ризики неефективних рішень, краще узгодити міжвідомчі підходи та врахувати реальні обмеження інституцій, ринку й бізнесу. Для стартапів, інвесторів та екосистемних організацій воркшоп створює простір для змістовного діалогу з державою навколо конкретних інструментів політики, а не загальних декларацій. Це можливість побачити логіку державного підходу, співвіднести її з реальними потребами ринку та долучитися до фінального уточнення рішень, які можуть визначати розвиток cleantech-екосистеми у найближчі роки.

Stakeholder Engagement Workshop є кроком до більшої узгодженості й спільного розуміння пріоритетів між усіма ключовими учасниками екосистеми – державою, бізнесом, інвесторами та громадянським суспільством. 

Ми свідомо не розкриваємо всіх висновків і деталей рекомендацій у цій статті. Ключова цінність Cleantech Policy Mechanisms Stakeholder Engagement Workshop – у фінальному обговоренні та валідації вже напрацьованих політичних рекомендацій і дорожньої карти їх впровадження разом із представниками cleantech-екосистеми.

Саме тому ми запрошуємо випускників GCIP, представників державних органів, інвесторів та екосистемних організацій долучитися до заходу 5 лютого о 14:00 у Києві – щоб не лише ознайомитися з результатами дослідження, а й допомогти перевірити їхню реалістичність, послідовність та застосовність у поточному українському контексті.

Результати воркшопу будуть використані для фіналізації рекомендацій і дорожньої карти впровадження, які ляжуть в основу подальшої роботи з формування сприятливого політичного середовища для розвитку cleantech-інновацій в Україні.

Для тих, хто не матиме можливості бути присутнім офлайн, буде доступна онлайн-трансляція презентаційної частини заходу. Онлайн-учасники зможуть почути ключові висновки дослідження, а також узагальнені результати та підсумки дискусій після завершення воркшопу.

Разом – через фаховий діалог і експертну валідацію – ми наближаємо появу політик, які реально працюють для розвитку зелених інновацій в Україні.

Зареєструйтеся на воркшоп, щоб спільно провалідувати результати дослідження та рекомендації.

Кількість учасників обмежена. Реєстрація на офлайн доступна до 23:59 15.01. Реєстрація на презентаційну частину онлайн доступна до 01.02.

Презентація дослідження Cleantech Policy Mechanisms в Україні.